Позакласна робота

СЦЕНАРІЙ ПОЗАКЛАСНОГО ЗАХОДУ ДО ДНЯ ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ ВІД НІМЕЦЬКО -ФАШИСТСЬКИХ ЗАГАРБНИКІВ

ТЕМА: «Памятаємо тих, хто ратною славою овіяний»

Мета: закріпити знання учнів про події Великої Вітчизняної війни  та про визволення України від німецько-фашиських загарбників, здійснити демонстацію архівних документів періоду Україна в ІІ світовій війні, вшанувати память загиблих визволителів; розвивати вміння висловлювати власну точку зору, вміння коментувати події, сприяти формуванню у свідомості учнів значимість перемоги для українського народу, величину вкладу кожного ветерана даної війни у здобутті перемоги; виховувати повагу, шанобливе ставлення до учасників ІІ світової війни,  любов до країни,  в якій ми живемо, до рідного краю, прагнення бути патріотом своєї держави.

Оформлення:

1. Надписи:

                    6.11.1943 р. — визволення Києва.

                  28.10.1944 р. — завершення визволення України.

2. Стіл, а на ньому — рушник, свічка, калина, фотографії  загиблих на фронтах Великої Вітчизняної війни.

Обладнання: ПК, проектор

Форма проведення: урок Пам”яті

Звучать пісні та музика тематики  Великої Вітчизняної війни.

 (на фоні мелодії)

Учитель                                                                                                                                                Гула, стогнала і ревла земля,

Сивіли в горі мати і кохана.

В огні була Вкраїнонька моя —

Була війна жорстока. Вітчизняна.

Живі і мертві, мертві і живі

Герої наші — воїни-солдати.

Ми знаємо: у тій страшній війні

Змогли либонь ви ворога здолати.

Вступне слово . Шановні учні! Шановна молодь! Шановні молоді громадяни України! В ці останні дні жовтня 1944 року міста і села України були остаточно звільнено від німецько-фашиських загарбників. Пам'ять про тих ,хто не шкодував себе, рятував рідну землю і приніс перемогу над окупантами, живе і нині. Сьгоднішній урок Пам'яті «А пам'ять священна…»ми присвячуємо 71-шій річниці визволення України від німецько-фашиських загарпників. Линемо синівською памяттю в минуле і згадаємо про наших визволителів. Одним з таких визволетів був наш земляк, учасник Великої Вітчизняної війни – Нор Андрій Іванович.

Пісня «Моя Україна»

На фоні пісні та музики тематики  Великої Вітчизняної війни.

Протягом 17 липня – 22 вересня 1943р. радянські війська здобули перемогу на Курській дузі, вийшли на землі України і провели ряд наступальних операцій на Лівобережжі, вийшли до р.Дніпро, найбільшої та найскладнішої перешкоди для наступаючих військ в Україні.

  1 учень. 71 рік відділяє нас від тих днів, коли Україна була звільнена від фашистських загарбників. Та скільки б не прошло років і десятиріч, ми завжди будемо звертатися до тих історичних подій, що знаменують перемогу життя над смертю, розуму над безумством, гуманності над варварством.

        Лише за перші дні війни з нашого району пішли на фронт десятки тисяч чоловік. З приходом фашистів у вересні 1941 року для населення Хорольщини настали страшні дні і ночі окупації, коли за найменше порушення режиму загрожували розтрілом, шибеницями чи катуваннями. Відразу після окупації міста Хорол фашисти влаштували на території цегельного заводу і елеватора у вересні 1941 року табір військовополонених, під кодовою назвою «Боров». За час свого перебування в Хоролі фашисти знищили всі промислові підприємсва, 3 МТС, пограбували 66 колгоспів, спалили 496 громадсько-господарських приміщень, 856 будинків, культосвітні та лікувальні заклади. Деякі села, зокрема Бригадирівка, Гирине були перетворені на попелище. Але найбільш тяжкими були людські втрати. До Німеччини було відправлено 2895 чоловік. Більше 500 мешканців міста і району розстріляно, понад 8 тисяч воїнів не повернулися з фронтів війни.

       У лісах Хорольського  району діяли підпільні загони .

       Хорол, згідно оперативного зведення Радянського інформбюро, визволений 19 вересня 1943 року 3-м гвардійським механізованим корпусом Воронезького фронту. Хорольщина була звільнена від німецьких фашистів протягом 18-23 вересня 1943 року. За звільнення району віддали своє життя 331 воїн. На їх честь в місті і селах району встановлені памятники, як символ подяки за їх ратний подвиг.

       Наші земляки мужньо воювали на фронтах Великої Вітчизняної Війни, були нагороджені орденами та медалями, 5-стали Героями Радянського Союзу, двоє – повними кавалерами ордена Слави ( Д.І. Знайко, П.Ф. Остапенко), кавалером 2-го і 3-го ступенів ордена  Слави став  А.А. Прохоренко з Хорола.

Учень 2.               Ми не були в бою, та бій той відчуваєм.

                              Чому і як жеве у нас незнаний бій?

                              Чому до ворога ми, як вогонь, палаєм?

                              І день той в пам'яті тримаємо своїй.

Вчитель запрошує до слова учасника Великої Великої війни.

      Протягом вересня – листопада розгорнулася гігантська битва за Дніпро. Ставка Верховного Головнокомандування поставила завдання радянським військам захопити невеликий плацдарм у с. Букрин на правому березі Дніпра. Двічі робилися спроба військами Воронезького фронту (з 20 жовтня – Перший Український) під командування генерала М.Ватутіна прорвати оборону ворога з Букринського плацдарму. Тільки в боях за Букринський плацдарм загинуло понад 250 000 радянських воїнів.

     Командування фронту перекинуло війська з плацдарму на північ від Києва під селом Лютіж.

3-й учень. На напрямі головного удару було зосереджено понад 2 000 гармат і 500 установок реактивної артилерії— «КАТЮШ». З лис­топада 1943 р. з району Лютізького плацдарму почався вирішальний наступ. Столиця України мала бути звільнена до 2б-ої річниці Жовтня. Жорстокі бої точилися день і ніч, у Пущі-Водиці при нічному наступі танки в бойових порядках ішли із ввімкненими фарами, ревом сирен. 6 листопада 1943 р. Київ був звільнений від ворога. Тисячі воїнів були удостоєні урядових нагород, 2 438 особам присвоєно звання Героя Ра­дянського Союзу.

4-й учень                                                                                                                    

Згадую рік сорок третій,

Юність солдатську свою,

Що пронеслась на лафеті

В смертнім, кривавім бою.

Бачу Славутича кручі,

Мінами зритий плацдарм,

В лозах окопи сипучі...

Чую могутній удар.

Хвилі, що гупає глухо

В берег невпинно, щомить...

Глухнуть від вибухів вуха,

Серце в напрузі щемить.

Чую, як гнівом клекоче

Грізний слов'янський потік,

Ворога скинути хоче

З круч непокірних навік.

Силу усяк відчуває

Сивого батька — Дніпра —

І над рікою лунає Воїнів грізне «Ура-а!»

5-й учень. Після визволення Києва, Дніпро форсували війська інших фронтів, після чого розгорнулась грандіозна битва за звільнення Правобережжя, а потім і всієї території України. Бої були кровопролитними, ряд місцевостей переходив з рук в руки по кілька разів. У боях на Правобереж­ній Україні з обох сторін брали участь війська чисельністю понад чотири мільйони чоловік, 4 200 танків , більше 4 000 літаків.

          У результаті великих боїв радянські війська при звільнен­ні України здійснили 35 наступальних операцій. Внаслідок Корсунь- Шев­ченківської операції 24 січня - 17 лютого 1944 року було оточено 10 диві­зій противника.

6-й учень.                                                                                                              

Хто з нас уцілів і душею не вмер,

У кого ще в серці не смеркло,

Той давнішню пам'ять шанує й тепер

Про Корсунь-Шсвчснківське пекло.

...Стогнала земля від снарядів і мін,

Розорана сотнями танків,

Та раптом фашистам історії дзвін

Прорік западню на світанку.

Могутнім кільцем Українські фронти

Затисли залізну армаду,

І ордам фашистським ніде не пройти,—

Жахає їх тінь Сталінграда.

Не стали здаватись в полон вороги,—

Відкинули наш ультиматум...

І громом озвались Дніпра береги,

Коли «загорлали» гармати.

 Вчитель. Наступ 22 березня - 16 квітня 1944 року на Півдні став ви­рішальним: звільнено Миколаїв, Одесу, всю Правобережну Україну, вна­слідок чого радянські війська вийшли на кордон з Румунією. Наступ у квітні 1944 року в Криму повністю ліквідував німецьке угрупування на південному відрізку фронту. 9 травня 1944 року було звільнено Севасто­поль.

5-й учень. У ході Львівсько-Сандомирської операції 13липня -27 серпня 1944 року війська Червоної Армії визволили західні області України, вийшли на територію сусідньої області. У вересні - жовтні  1944 року була проведена Східно- Карпатська наступальна операція. 8 жовт­ня було звільнено від фашистів останній населений пункт України — се­лище Лавочне Дрогобицької (нині Львівської) області. 14 жовтня 1944 р. відбулось урочисте засідання в Києві з нагоди визволення України. 28 жовт­ня 1944 р. визволено Ужгород — останній населений пункт у межах сучас­них кордонів України. Таким чином, у результаті проведених у січні - жовтні 1944 року чотирма Українськими фронтами наступальних операцій було звільнено Україну від німецько-фашистських загарбників.

                   Учень 1: І знов біля братської тихо стою,

                                І  спогад приходить, мов тихе зітхання,

                                Пливе, наче вічність, здобута в бою,

                                Хвилина мовчання…

                   Учень2: Натянуті нерви, немов тетива,

                               Пронизує пам'ять скорбота прощання,

                               І сумно згасає і тепло сплива

                               Хвилина мовчання…

                   Учень3: І подвиги мужні і дружнє плече,

                               І роки надій, перемог, сподівання,

                               І серце сльозою нераз опече

                               Хвилина мовчання…

                   Учень4: Встають побратими, відважні бійці,

                               І знов закіпає та битва остання…

                               Вона, як сивина, вона, як рубці,

                               Хвилина мовчання…

Хвилина мовчання

Звучить тихо пісня «Журавлі».

                                    

Вчитель.                                                                                                                 Десь там, в історії, гудуть фронти,

Клекоче пеклом знавісніла битва...

Солдаток плач, й скорбота сироти,

І матерів свята молитва

За тих синів, що не вернулись з бою,

Сміливо йшли в останню штикову

Десь там під Ржевом чи під Лозовою

Й навіки падали в траву...

Десь там, в історії...

Та кров холоне й нині,

В зажурі вічній наші матері...

Я хочу щастя милій Україні,

Я хочу миру на моїй землі!

Пісня «Травневий вальс»

                                                                                                            

Заключне слово вчителя. Підведення підсумку позакласного заходу.

Свято, присвячене до Дня українського козацтва

НАШОМУ РОДУ НЕМА ПЕРЕВОДУ

Мета: закріпити й поглибити знання, отримані учнями про козаків та козацтво; залучити дітей до вивчення історії свого народу, дослідити його коріння; знайомлячись з життям та подвигами козаків, виховувати патріотизм та повагу до минулого українського народу.

Обладнання: виставка малюнків про козаків,  книжкова виставка «Слава козацька жива», столики з назвами куренів: Корсунський, Уманський, Самарський, Полтавський. Учні одягнені в козацькі костюми.

ХІД СВЯТА

1-й ведучий.     Київ... Русь... Україна... Ці слова з глибокою шаною і гордістю промовляє кож​ний свідомий українець, бо вони духовно єдна​ють нас із землею своїх батьків, родоводом ук​раїнським, його славною і водночас трагічною історією.

УКРАЇНА

                                                                                                                             Наша славна Україна,

Наше щастя і наш рай!

Чи на світі є країна

Ще миліша за наш край?

І в щасливі й злі години

Ми для неї живемо,

На Вкраїні для Вкраїни

Будем жити й помремо...

Нас не зможуть супостати

Взяти в кайдани свої:

Ми бороним наші хати,

Наші тихії гаї.

Не вмирає наша слава,

Не вмирає наша честь.

Бо живе в нас сила жвава,

Бо робітники в нас єсть.

Гей, хто хоче всім свободи,

Поєднаймось, як брати!

Сонцем правди, світлом згоди,

Боже, шлях нам освіти!

Хай забудеться недоля

І неслава давніх літ,

Щастя ж рівне й рівна воля

Засіяють на весь світ!

2-й ведучий. Не солодко жилося українсько​му народові під пануванням чужих володарів. Свободолюбні селяни не могли терпіти не​волі. Вони кидали все і тікали в степи за Дніпрові пороги. Там не було ні сіл, ні міст. Не було панської влади. Люди гуртувалися сотня​ми, тисячами, добували собі зброю, полювали на всякого звіра і так жили. Не раз на Україну нападали з Криму тата​ри. Озброєні люди з України оборонялися від татар, не раз самі гинули в битвах, але й пере​магали.

За річкою вогні горять

За річкою вогні горять,

Там татари полон ділять.

Село наше запалили

І багатство розграбали,

Стару неньку зарубали,

А миленьку в полон взяли.

А в долині бубни гудуть,

Бо на заріз людей ведуть:

Коло шиї аркан в 'ється,

І по ногах ланцюг б'ється.

А я, бідний, з діточками

Піду лісом стежечками, —

Нехай йому із водою...

Ось-ось чайка наді мною.

Ці люди називалися «козаки» — від татарсь​кого слова «кайзак», що означає — «вільний чо​ловік», «безстрашний вояка». А оскільки козаки жили за порогами Дніпра, то їх названо запо​рожцями.

Ой на горі та женці жнуть.

Ой на горі та женці жнуть,

А попід горою,

Яром-долиною

Козаки йдуть.

Гей, долиною,

Гей, широкою,

Козаки йдуть!

Попереду Дорошенко

Веде своє військо,

Військо Запорізьке,

Хорошенько!

Гей, долиною,

Гей, широкою,

Хорошенько!

А позаду — Сагайдачний,

Що проміняв жінку

На тютюн та люльку,

Необачний. Гей, долиною,

Гей, широкою,

Необачний!

«Гей, вернися, Сагайдачний,

Візьми свою жінку,

Віддай тютюн-люльку,

Необачний!

Гей, долиною,

Гей, широкою,

Необачний!»

«Мені з жінкою не возиться,

А тютюн та люлька

Козаку в дорозі Знадобиться!

Гей, долиною,

Гей, широкою,

Знадобиться!»

1-й ведучий. Присутні на нашому святі на​щадки славних козаків. Вони покажуть свої знання з історії козацтва та продемонструють фізичну міць і силу.

Козаки Дмитра Байди-Вишневецького. Наш девіз:

Єднаймось, брати-українці, Не час на роздори, не час, Бо нам ще Великдень настане, І доля всміхнеться до нас!

Козаки Богдана Хмельницького. Наш девіз:

Знає Корсунь і Пилява, Знають Жовті Води, Як водив своє козацтво Богдан у походи!

2-й ведучий. А зараз козаки Хмельницького і Вишневецького по черзі розкажуть про історію козаків-запорожців.

*​ Перші згадки про козаків зустрічаємо в 1489 році.

*​ Є думка, що слово «Січ» походить від сло​ва «сікти».

— Січ — то була простора площа на Дніпровім острові Хортиці. Зо всіх боків омива​ли цей острів води Дніпра.

*​ Довкола площі стояли побудовані хатки, так звані «коші», або «курені».

*​ Хто хотів стати козаком, мав наперед слу​жити три роки в старого козака за джуру (помічника). Джура робив усяку роботу й носив за козаком другу рушницю й потрібні йому клунки.

*​ Козаки вбиралися просто: в грубу сорочку, в кирею. За широким поясом носили пістолі й люльку.

*​ Їли сушену рибу й печене м'ясо та юшку з рибою.

*​ Жінок на Січі не було, і ніхто не смів ти на Січі жінку, навіть сам отаман.

*​ Січове військо ділилося на полки по :' осіб. Полк мав 5 сотень по сто люду; сотня ла десять десятків (куренів) по десять люду.

— Цілою Січчю командував кошовий.

— Козаки билися до останку, кажучи: «Або перемога, або — смерть!»

2-й ведучий. Поясніть значення слів

Булава (кулясте потовщення на кінці пали -| символ влади кошового отамана).

Бунчук (довга палиця із золотим яблуком і кінці. Від яблука відходять два-три кінські хвости).

Гетьман (старший, головний, «кошовий отаман»).

Джура (помічник козака, молодший воїн).

Чайка (козацький човен довжиною близько 20м. В один човен сідало від 50 до 70 козаків

1-й ведучий. А тепер козаки продемонструють свою силу та спритність.

Завдання

1.​ Розпалювання вогнища і нагрівання води (на швидкість).

2.​ Біг по місцевості з перешкодами (ями,нерівності).

3.​ Перетягування канату.

4.​ Стрільба з іграшкового пістолета в ціль.

5. Укомплектування рюкзака (на правильність і швидкість).

6.​ Переправа по колоді через канаву.

7.​ Надання першої допомоги при пораненні

8.​ Конкурс козацької пісні. Підведення підсумків свята.

2-й ведучий.

Діво Пресвятая — Матір матерів,

Пригорни до серця

Всіх своїх синів.

Освіти їх душі

Світлом золотим,

Виповни любов'ю

Неспокійний дім,

Научи, як землю

Вберегти від зла,

Розумом, діянням

І крилом тепла.

Зоря-зоренице,

Сонце доброти,

Землю України

Щастям освяти!

Підведення підсумків свята.

МІЙ КРАЙ – МОЯ ІСТОРІЯ

Мета. Виховувати патріотичні почуття і при​щеплювати любов, повагу до України та її сим​воліки. Ознайомити з історією української сим​воліки.

Обладнання. На дошці написані вислови ук​раїнських поетів; зображення прапора, малого герба України, слова Гімну, портрет Т.Г. Шев​ченка у вишитому рушнику, Конституція Ук​раїни.

ХІД ЗАХОДУ

1-й ведучий.

Любіть Україну і в сні й наяву,

Вишневу мою Україну,

Красу її вічно живу й молоду

І мову її солов’їну.

2-й ведучий.  Україна − це земля, де ми на​родилися і живемо, де живуть наші батьки, де жили наші предки. Саме слово «Україна» озна​чає країну, край, де живуть українці, українсь​кий народ. Ця назва вперше згадується 1187 року в давньоруському літописі.

1-й ведучий. Україну можна уявити у вигляді великого дерева, де кожна гілка − це один із народів, що проживає в нашій країні, а кожен із листочків − це один з громадян України.

Коріння дерева − це глибока, сива давнина якої починається історія нашої Батьківщини. Коріння живлять дерево і листочки всмоктують все необхідне для життя. Так і всі ми, вивчаючи нашу історію, живимось славним минулим предків і накопичуємо силу, наснагу для навчання, праці майбутніх славних подвигів на благо України.

2-й ведучий. Україна... Це історія мужнього народу, що віками боровся за свою волю, щастя, свідками чого є високі в степу могили і обеліски та прекрасна на весь світ народна пісня.

1-й ведучий. Україна... Сьогодні ти приходиш до нас крізь довгі роки лукавства і забуття. Крізь ті роки, під час яких ми втрачали свою національну самобутність, економічну самостійність та духовну самовизначеність.

Україно! Сьогодні ми поспішаємо назустріч тобі і з радісним болем в серці відчуваємо, як у ма​ленькому вирі життя надійно стаємо ногами на тверду основу предвічних дідівський традицій.

Учень.

Прилине хмарка лебедина,

На душу дощиком крапне.

Прийди до серця, Україно,

Благослови добром мене.

Хай рушники чуттів гарячих

Твій образ ніжно обів'ють.

Хай в самоті собі заплачу,

Що не беріг твою я суть,

Що ті вогні середохресні

В купальську ніч став забувать,

Що сам своїх стареньких хресних

Відвик у руку цілувать.

Прийди до серця, Україно,

Благослови і не лукав.

Прости мене, як мати сина,

Що ненароком заблукав.

Я повернусь і пригадаю все.

Те, що вкрив суєтний сніг.

Своє дитинство відшукаю,

І припаду йому до ніг.

Haп'юся росяних сльозинок,

Квіт сонцецвіту запалю,

І перед поглядом калини

Свій гріх навічно відмолю.

 Учитель. 1 грудня 1991 року. Важлива, довго​очікувана подія в історії України. Понад 90 відсотків громадян, які взяли участь у Всеук​раїнському референдумі, висловились за неза​лежність України.

Відомий автор і виконавець пісень Тарас Петриненко, аби взяти участь у референдумі, відмінив свої гастролі за кордоном. «А раптом одного голосу не вистачить, щоб Україна стала вільною», — так прокоментував він свій вчинок.

Вистраждавши, виборовши волю, Україна нині має свої державні символи: герб, прапор і гімн, які уособлюють її історію, її сутність, тоб​то найбільш характерне для неї.

28 червня 1996 року о 9 год. 19 хв. було прий​нято Конституцію України, і в статті 20 читаємо: «Державними символами України є Державний

Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України...».

Великий Державний Герб України встанов​люється з урахування малого державного герба України та герба Війська Запорізького законом, що приймається не менше як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради Ук​раїни.

Головним елементом великого Державного герба України є Знак Княжої Держави Володи​мира Великого (малий Державний Герб України).

Учитель. Коли ж тризуб став національним символом народу? За найдавнішими переказами тризуб і жовто-блакитна барва були символами легендарної Атлантиди, і нібито їх шанували наші пращури, нащадки атлантів. Чи ймовірно це?

У древніх греків тризуб був знаряддям бога морів та мореплавства Посейдона.

Учениця. Атлантиду, як твердять легенди, за​топлену водами моря, заховав на морському дні Посейдон (котрий і зараз вірний своїй символіці — голубе вбрання і золотий тризуб). Як відомо, ук​раїнські землі не заливалися водами морів і оке​анів. Навіть якщо міфи не відбивають реаль​ності і жодної Атлантиди не було ніколи, все од​но — тризуб, за свідченням археологічного аналізу наскельних знаків, гончарних виробів, зброї, монет, прикрас та інших матеріальних знахідок, з найдавніших часів шанувався в Ук​раїні як могутній магічний знак життєстворення.

Учень. Після занепаду Скіфської держави тризуб і надалі існує в Причорномор'ї. Традиція саме цих знаків Північного Причорномор'я і знайшла продовження в тому, що тризуб визна​но національним символом України.

Учитель. Яка ж історія Державного Прапора України?

Яким був прапор великого князівства Київсь​кого — достовірно сказати важко. Одна з пер​ших згадок про синьо-жовтий прапор стосуєть​ся XV століття, а саме великої битви під містеч​ком Грюнвальдом у Німеччині між німецькими рицарями та об'єднаними військами Польщі та Литви, серед яких були й українські галицькі полки.

Вони виступали під прапором, тло якого було синього кольору, а лев, що спирається на скелю, — жовтого. Синій і жовтий кольори поєднувались також і на деяких козацьких прапорах.

Учениця. Синя і жовта барви найчастіше трапляються в козацькому одязі часів Визволь​ної війни українського народу під проводом Бог​дана Хмельницького (1648—1654 рр.), а пізніше — в одязі гайдамаків за Коліївщини.

У жовтні 1848 року Головна Руська Рада у Ль​вові ухвалила символами українського народу герб Романовичів — золотого лева на блакитно​му полі і похідне від нього жовто-синє сполучен​ня кольорів прапора. Порядок кольорів не був установлений, тому вживали як жовто-сині, так і синьо-жовті та їх поєднання.

Жовто-сині прапори використовували ук​раїнські січові стрільці. 22 березня 1918 року Центральна Рада в Києві ухвалила закон про Державний прапор Української народної Рес​публіки — жовто-блакитний. Вибір кольорів був умотивований такими міркуваннями: символами України є чисте небо — символ миру (синій колір) та пшеничне поле — символ достатку (жовтий колір).

Але у березні 1919 р. прапором Української радянської соціалістичної республіки стає чер​воне полотнище із золотими ініціалами.

Учень. А 21 листопада 1949 р. Президія Вер​ховної ради української республіки ухвалила но​вий прапор: горизонтальні смуги: червона і бла​китна. На верхній червоній смузі — золотаві схрещені серп і молот, над ними п'ятикутна чер​вона зірка. Така символіка невластива давнім історичним кореням.

І ось 28 червня 1996 року о 9 год. 19 хв. було прийнято Конституцію України, де записано (зачитується частина ст. 29 Конституції Ук​раїни, що стосується Державного прапора Ук​раїни). Державний прапор України — стяг із двох рівновеликих горизонтальних смут синього і жовтого кольорів.

Учитель. Кожен із нас неодноразово чув сло​во «гімн». А чи замислювалися ви — для чого різні держави мають свої національні гімни? Що означає слово «гімн»? Коли з'явились гімни і чому?

Учениця. Гімн (у перекладі з грецького — возвеличувальна пісня) — тепер урочиста пісня, що є символом державної єдності. У стародавній Греції ними возвеличували богів і героїв.

Гімн в міждержавних відносинах відіграє роль візитної картки держави. Кожна людина повинна знати гімн своєї держави, усвідомлювати, пишатися величчю  минулого і майбутнього свого народу.

В основу сучасного державного гімну України покладено мелодію пісні XIX ст. Михайла Вербицького на слова Павла Чубинського «Ще на вмерла Україна», якій вже 140 років. Ця пісня була також давнім гімном Української Народної Республіки. Нині вона знову стала загальновизнаним всеукраїнським гімном.

Учитель. Під час проведення офіційних церемоній та урочистих заходів обов'язково вноситься і виноситься Державний Прапор України і звучить мелодія Державного Гімну «Ще н вмерла Україна».

Під час цієї церемонії поводження дітей і дорослих повинно бути особливим. Припиняється будь-яке переміщення та розмови, всім присутнім, бажано прикласти руку до серця, повернутись обличчям до Державного Прапора України, стояти струнко. Військові віддають честь Державному Прапору.

2-й ведучий. Ви — майбутнє України. То ж своїми знаннями, здобутками підносьте її куль туру, своїми досягненнями славте її. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю так як заповідав великий Тарас, бережіть волю і не​залежність України, поважайте свій народ і йо​го мелодійну мову. Шануймо себе і свою гідність, і шановані будемо іншими.

Нехай щоденним вашим гаслом будуть слова:

Не дуріте самі себе,

Думайте, читайте.

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь.

Учень.

Все, що мріялось віками, Сповнилось, настало

«Ще не вмерла Україна», —

Гордо прозвучало.

(Звучить Державний Гімн України).

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ГРА

«НАЙКРАЩИЙ ІСТОРИК МУСІЇВСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ»

Мета: повторити, збагатити й закріпити знання, вміння та навички учнів з історії; розвивати логічне мислення, увагу, пам'ять; сприяти формуванню самосвідомості підлітків, виховувати повагу й цікавість до минулого нашого народу, громадянські та патріотичні якості особистості; спрямувати пізнавальну активність учнів на самовдосконалення.

ХІД

І етап:

1. Найбільше місто України:

а) Харків;	в) Київ;
б) Одеса;	г) Донецьк

2. У 2014 році Харків святкував:

а) 250-річчя;	в) 300-річчя;
б) 360-річчя;	г) 400-річчя

3. Найдовша ріка в Полтавській області:

а) Дніпро;	в) Ворскла;
б) Харків;	г) Сіверський Донець

4. Із скількома областями України межує Полтавська:

а) 3;	в) 5;
б) 4;	г) 6

5. Скільки років минуло від дня народження Ісуса Христа:

а) 505;	в) 3050;
б) 350;	г) 2015

6. Установа, в якій збирають, вивчають і виставляють для огляду знаряддя праці, предмети побуту, книги, документи тощо:

а) музей;	в) бібліотека;
б) архів;	г) театр

7. Яке місто князь Олег назвав «матір’ю городами руськими»:

а) Новгород;	в) Москва;
б) Київ;	г) Чернігів

8. Хто був першим космонавтом незалежної України:

а) Юрій Гагарін;	в) Юрій Бондаренко;
б) Леонід Каденюк;	г) Віталій Кличко

9. Харківський державний педагогічний університет носить ім’я:

а) Григорія Сковороди;	в) Тараса Шевченка;
б) Миколи Костомарова;	г) Івана Франка

10. Збірник історичних і географічних карт:

а) книга;	в) пергамент;
б) атлас;	г) довідник

11. Основний закон держави:

а) конвенція;	в) Конституція;
б) статут;	г) указ

12. Галузь знань, що досліджує монети:

а) боністика;	в) меломанія;
б) філателія;	г) нумізматика

13. Перша згадка назви Україна відноситься до:

а) 1587;	в) 1187;
б) 1357;	г) 957

14. Кого із князів Київської Русі народ назвав Мудрим:

а) Володимира;	в) Ігоря;
б) Ярослава;	г) Олега

15. У якому році була прийнята Конституція України:

а) 1991;	в) 1996;
б) 1993;	г) 1999

16. Найбільша за площею країна світу:

а) Китай;	в) Казахстан;
б) США;	г) Росія

17. Найбільша за кількістю людей країна світу:

а) Японія;	в) Китай;
б) Росія;	г) Індія

18. Наука, яка вивчає писемні пам’ятки давнини:

а) археологія;	в) геральдика;
б) палеографія;	г) етнографія

19. Першим президентом незалежної України був Леонід Кучма (ні).

20. Гривна – це металевий обруч, який носили на шиї як прикрасу (так).

21. Велика Вітчизняна війна почалася в 1941 році (так).

22. Археологія – це наука, яка вивчає писемні джерела (ні).

23. Петрова Васильович Щеп кін був першим вчителем-орденоносцем України (так).

24. У давнину на Україні для письма використовували переважно глиняні таблички (ні).

25. У 2016 році ми будемо відвічати 25-ту річницю незалежності України (так).

26. На українських землях духовні книжки з’явилися у ХVІ столітті (так)

27. На території України в давнину традиційним матеріалом для письма був папірус (ні).

28. На паперових грошах України зображені лише чоловіки (ні).

29. Писемність на Землі виникла понад 5000 років тому (так).

30. Територію України омивають води трьох морів (ні).

31. Президент України обирається строком на 4 роки (ні).

32. Вищим органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада (так).

Історичний калейдоскоп

КВК для учнів 7-х класів

    Мета: сприяти поглибленню знань з історії, розвитку пізнавальних здібностей, створенню умов для самореалізації, спонукати до самоосвіти та самовдосконалення.

Історичний калейдоскоп проводиться в рамках тижня історії як позакласний захід для учнів 7-их класів.

ХІД

   Вчитель. Історія – це пам'ять народу, життя видатних людей, це загадки й таємниці, це мистецтво і література… Без історії не обходиться жоден політик,  жодна родина, жодна гра.

  

   1-й ведучий

      Сьогодні знову свято в нас

      Гостей прийшло багато,

      Ми раді привітати вас

      І гру свою почати!

   2-й ведучий

      Це буде історична гра,

      Насичена, кипуча,

      Після уроків дітвора

      Стає смішна і балакуча.

  І тур. Знайомство команд ( назва, емблема, девіз).

  Журі, яке складається з вчителів та учнів, оцінює цей конкурс за двобальною системою.

  ІІ тур. Розминка.

  Команди отримують по чотири питання ( на картках).

Максимальна оцінка за кожну правильну відповідь – 1 бал.

  І команда:

1.  Як називається феодал, який одержав землю від сеньйора і залежав від нього (васал).

     2. Церковний суд у справах єретиків ( інквізиція ).

            3. Кого називали на Русі  смердом ( вільного селянина ).

     4.Історичний твір, в якому опис подій проводиться за роками (літопис).

ІІ команда:

1.     Священна книга мусульман ( Коран ).

2.     Об’єднання ремісників  однієї чи близьких спеціальностей (цех).

3.     Об’їзд князем і дружиною підвладних земель для збирання данини ( полюддя ).

4.     Віра в існування надприродних сил і поклоніння їм ( релігія ).

ІІІ тур.

Намалювати озброєння руського воїна в період Київської Русі та пояснити його призначення.

 На виконання три хвилин.

 Максимальна оцінка – 3 бали.

IV. тур. «Хто?Кому?»

Команда повинна назвати кому належать слова і кого вони стосуються.

Максимальна оцінка за кожну вірну відповідь  - 1 бал.

1.     «Не губи міста,  дамо тобі данини, якої забажаєш».(Греки – князю Олегу).

2.     «Готуйся, бо йду на вас війною». (Святослав – своїм ворогам).

3.     «Ходиш ти , княже, по чужих землях, а своєї не бережеш». (Княгиня Ольга – Святославу).

4.     «Ідіть з даниною додому, а я повернусь і позбираю ще». (Князь Ігор – дружині).

5.     «Розчищайте шляхи і мостіть мости».(Князь Володимир своїм підданим, збираючись війною проти сина Ярослава).

6.     «Понад усе майте страх Божий. Шануйте старого чоловіка як батька, а молодого як брата. Не забувайте того, що знаєте. А чого не знаєте – научайтеся».(Князь Володимир Мономах – дітям).

  

V тур. Крилаті історичні вислови.

Ведучий читає крилатий вислів, команда пояснює його зміст.

  На виконання – 1 хвилина.

  Максимальна оцінка – 2 бали.

1.     Авгієві стайні.

2.     Дамоклів меч.

3.     Гомеричний сміх.

4.     Панічний страх.

5.     Списи ламати.

6.     З відкритим забралом.

VI тур. Конкурс для вболівальників.

1.     В якій країні вперше стали пити чай з фарфорових чашок і писати на папері? ( Китай ).

2.     Коли в Греції ніхто не воював? ( у період олімпійських ігор ).

3.     Коли війну виграв один кінь? ( троянський кінь ).

4.     Яка відстань між Царгородом і Константинополем? ( це різні назви одного міста)

5.     Якого із князів сучасники називали  «тесть Європи»? (Ярослава Мудрого ).

6.     Як називається держава , якою править одна людина? (монархія).

  VII тур. Конкурс капітанів. Написання листа.

  Уявіть собі, що до вас потрапив документ ХІ століття – лист французького купця, який побував у Києві, до свого родича в Париж.

  «Велике місто русичів   - Київ, яке вони звуть матір’ю міст руських, стоїть на березі великої річки Славутича, званої греками Борисфеном. І багате це місто ремісниками, великими ринками і торгами, князівськими палатами…»

Спробуйте продовжити цей лист.

Максимальна оцінка – 3 бали.

VIII. тур. Конкурс ерудитів.

Ведучий читає питання. Команда, яка швидше дасть правильну відповідь, отримує два бали за кожне питання.

Максимальна оцінка – 2 бали.

1.     Це місто називали Парижем Середніх віків. Яке? (Константинополь).

2.     Стародавні слов’яни на човни ставили «насади», тобто  нашивали дошки, щоб були вищими борти. Для чого? (Щоб захистити себе від ворожих стріл).

3.     В Аравійських степах верблюди заспокоювали спрагу водою, яка після дощів була гіркуватою і каламутною. А як тамували спрагу бедуїни? (Верблюжим молоком).

4.     Закінчіть арабське прислів’я: «Де кінчається вода, там кінчається …»(земля)

5.     На мові полабських слов’ян слово «берл» означало «ведмідь». Цей звір зображений на гербі одного міста. Якого? (Берлін).

6.     Монах католицького ордену францисканців, описуючи свою подорож Київською Руссю, назвав Київ грецьким містом. Чому? (Він розумів під Грецією всі країни, які запозичили християнство у греків, візантійців).

7.     Знайдіть помилку у тексті: «Лицар-вершник одним ударом збив з ніг лицаря, який бився як піхотинець, оскільки втратив коня…» (Вершник згідно з правилами не міг нападати на піхотинця).

8.     Степовим кочівникам – печенігам у разі нападу ворога круті схили і глибокі урвища заміняли…Що? (Фортечні мури).

9.     У стародавніх слов’ян місяць квітень називався «березолем». Чому? (В цьому місяці землю удобрювали золою).

10.                       В Київській Русі деякі ремісники ставили на свою продукцію княжий знак. Чому? (Так робили ремісники, які належали князю).

Слово журі. Підведення підсумків, визначення команди, яка посіла перше місце.

  

  Вчитель.

      Якщо сподобалось вам грати з нами,

      То раді бачити вас щораз гостями!

      Багато цікавішим стає шкільне життя,

      Коли в запасі є чудова гра!