Опис власного досвіду

         Формування критичного мислення учнів на уроках історії

 На початку ХХІ ст. така якість людського мислення, як критичність, набула особливого значення. Формування в учнів критичного мислення, навичок оцінювання суспільних явищ і процесів у Державному стандарті базової і повної середньої освіти визначено одним із завдань освітньої галузі

“Суспільствознавство”.

Термін «критичне мислення» пройшов непростий шлях свого становлення в системі освіти України. У слові «критичний» до тих пір часто бачили негативний аспект – словосполучення «критичне ставлення» скоріше ототожнювалося із фразою «негативне ставлення», тобто таке, що містить зауваження, критику, несприйняття. Власне, поява терміну «критичне мислення» не лише започаткувало новий напрям у дослідженні процесів мислення, а й докорінно змінили стереотип щодо слів з коренем «критик». Останнім часом проблема розвитку критичного мислення як моделі для навчання і виховання громадян суспільства майбутнього перебуває в центрі уваги зарубіжних і вітчизняних педагогів. Інтерес до технології критичного мислення як освітньої інновації виник в Україні наприкінці XX століття. Цей напрям сучасної освіти розвивається в освіті США та Канади вже майже півстоліття.

Технологія розвитку критичного мислення – педагогічна система, спрямована на формування у школярів аналітичного мислення.

          Теоретична база.  Розробники цієї технології – науковці Бостонського центру розвитку етики та виховання.

Справжнім широко визнаним «батьком» сучасних традицій у дослідженні «критичного мислення», за словами американського науковця Алека Фішера, є Джон Дьюї. Вітчизняні вчені – О.Тягло, К.Баханов, В.Мисан, О.Пометун, С.Терно і ін.

Актуальність розвитку критичного мислення особистості зумовлена інтенсивними соціальними змінами, за яких виникає необхідність у її пристосуванні до нових політичних, економічних та інших умов, у вирішенні нею проблем, значна частина яких непередбачувана. Становлення інформаційної цивілізації, демократичний поступ країни визначають важливість критичного мислення для вітчизняної освітньої системи. Адже критичне мислення є не тільки наслідком демократії, а й важливим чинником її формування.

Сучасному суспільству потрібна інформована та компетентна особистість, яка спроможна приймати самостійні рішення і нести відповідальність за свої вчинки.

Педагогічне кредо: “Фундаментальна мета сучасної освіти полягає не в наданні учням інформації, а в тому, щоб розвивати в них критичний спосіб мислення”   - Д. Дьюї.
         Метою формування критичного мислення є підготовка громадян для відкритого суспільства, здатних до формування думок, розумного вибору між конкуруючими ідеями, вирішення проблем та відповідного обговорення ідей.

 Сутність досвіду.  Процес формування критичного мислення – складний процес, який розпочинається із сприйняття інформації і закінчується прийняттям рішення:

1.     Сприйняття інформації з різних джерел.

2.     Аналіз різних точок зору, вибір власної.

3.     Зіставлення іі з іншими.

4.     Добір аргументів на підтримку позиції.

5.     Прийняття рішення на основі доказів.

Характеристики критичного мислення:

Самостійність. Ніхто не може мислити за людину, висловлювати її думки, переконання, ідеї тощо. Мислення стає критичним, тільки якщо носить індивідуальний характер.

Постановка проблеми. Критичне мислення досить часто починається з постановки проблеми, бо її розв’язання стимулює людину мислити критично. Початок розв’язання проблеми – це збирання інформації , бо розмірковувати на «порожньому місці» фактично неможливо.

Прийняття рішення. Закінчення процесу критичного мислення – це прийняття рішення, яке дозволить оптимально розв’язати поставлену проблему.

Чітка аргументованість. Людина, яка мислить критично, повинна усвідомлювати, що часто одна й та сама проблема може мати декілька розв’язань, тому вона повинна підкріпити нею рішення власними вагомими, переконливими аргументами, які б доводили , що саме воно є найкращим, оптимальним.

Соціальність. Людина живе в соціумі, тому доводити свою позицію вона повинна в спілкуванні. У результаті спілкування , диспуту, дискусії людина поглиблює свою позицію або може щось змінити в ній.

Основними стадіями у критичному мисленні є:

                                   «Виклик – Осмислення – Роздуми»

Методична модель пізнавального процесу, побудованого на основі врахування цих стадій, передбачає залучення учнів до пошуку інформації, обмірковування її та прийняття відповідного рішення.

            Прийоми технології розвитку критичного мислення
                                           «Генератор ідей»  

         Це прийом організації індивідуальної й групової форми роботи учнів на початковій стадії уроку, коли йде актуалізація наявного в них досвіду й знань. Він дозволяє з’ясувати все, що знають або думають учні з обговорюваної теми уроку.

Обмін інформацією проводиться по наступній процедурі:
- задається пряме запитання про те, що відомо учням з тієї або іншої теми;
- спочатку кожен учень згадує й записує в зошиті все, що знає з тієї або іншої теми (виключно індивідуальна робота, тривалість 1-2 хв;
- потім відбувається обмін інформацією в парах або групах. Учні діляться один з одним відомими знаннями (групова робота). Час на обговорення не більше 3 хв. Це обговорення повинно бути організованим, наприклад, учні повинні з’ясувати, у чому збіглися наявні подання, із приводу чого виникли розбіжності;
- далі кожна група по колу називає якусь одну відомість або факт, при цьому не повторюючи раніше сказаного (складається список ідей);
- всі відомості коротко, у вигляді тез записуються вчителем (без коментарів), навіть якщо вони помилкові;

- всі помилки виправляються далі, під час освоєння інформації.
                                                 «Логічне дерево»

Цей прийом можна використовувати під час обговорення проблем, пошуку рішень. Найкраще, якщо проблема розглядається з різних боків, а рішення опирається на досить ясну фактичну базу. У процесі читання учні працюють наступним чином: коріння – то проблема, що розглядається в тексті. На самому стовбурі є основні та допоміжні гілочки. На основних учні відзначають причини виникнення досліджуваної проблеми. На допоміжних гілках розташовуються факти, що підтверджують наявність сформульованих ними причин. Записи повинні бути короткими, являти собою ключові слова або фрази, що відбивають суть, факти.

Свій висновок з досліджуваного питання учні можуть зробити на стовбурі «логічного дерева».

                             «Концептуальна таблиця»

Прийом використовується коли передбачається порівняння трьох і більше аспектів або питань. Таблиця будується так: по горизонталі розташовується те, що підлягає порівнянню, а по вертикалі – різні риси, властивості, за якими це порівняння відбувається.
НІКСОН ФОРД КАРТЕР

Роки президентства

Соціальні програми

Економіка

Зовнішня політика

«Кластери»

Графічний спосіб організації учбового матеріалу. Кластери – малюнкова форма, зміст якої в тому, що в середині аркуша або дошки записується основне слово (ідея, тема), а з двох боків від нього фіксується інформація, якимось чином з ним пов’язана. У центрі тема, довкола неї – великі змістовні одиниці, поєднуємо їх прямими лініями з темою.

«Позначки»

(«Інсерт», Воган та Естес, модифікація Мерпедит та Стіл - інтерактивна система нотаток для ефективного читання та мислення)
Читаючи параграф підручника потрібно робити позначки на полях. Позначки мають бути такими:  » на полях, якщо прочитане підтверджує те, що ви вже знаєте.PСтавте «  Ставте « - » ( мінус), якщо прочитане відрізняється від того, що ви вже знаєте, чи думаєте, що суперечить вашим уявленням.
Ставте «+» ( плюс) на полях, якщо прочитане несе для вас нову інформацію.
Ставте « ?» ( знак питання) на полях, якщо ви натрапляєте на інформацію, яка вас бентежить, чи якщо хочете знати про щось більше.
Доцільно запропонувати учням скласти власну таблицю позначок для впорядкування інформації:» « - » « + » « ?»P«

Прийом «РАФТ» (по К.Санте)

Назва є скороченням: Р (роль) – А (аудиторія) – Ф (форма) – Т (тема). Ідея є в тому, що учень обирає для себе якусь роль, тобто пише текст не від себе, а від імені історичного персонажу (король, селянин, революціонер…). Потім обирає для кого писати та стиль тексту. Це може бути письмо, стаття в газету тощо.

Етапи формування критичного мисленя:

      На першому етапі використовую методи: гроно, фокусуючі запитання,розумовий штурм, керуюча діяльність,вільне письмо, попередня активізація, порушена послідовність, знайди зайве.

На другому етапі використовую методи: позначки, керована діяльність, запитання-відповідь, робота групами, щоденник подвійних нотаток, розширена лекція, доповідач-респондент

На третьому етапі використовую методи: прес, сенкан, 10-хвилинне есе, запитання про реакцію читача, огляд щоденників подвійних нотаток, останнє слово за мною, дискусійна мережа, займи позицію.

       Сучасна практика викладання історії в школі переконливо свідчить, що шкільний підручник ще довго залишатиметься найважливішим засобом навчання, незважаючи на зростання інтересу до інших, зокрема наочних, комп’ютерних технологій тощо. На основі аналізу сучасних підручників робимо висновок, що вони незначною мірою зорієнтовані на розвиток критичного мислення, мають обмежені можливості з погляду їх придатності для розвитку творчих здібностей учнів. Створення якісного шкільного підручника, який стимулює критичне мислення, розвиває вміння укладати особисті судження, поки що є, зазвичай, завданням майбутнього.

     Згідно з критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів з історії, найвищі бали виставляються за вияв учнем уміння мислити. Отже, першочерговою є потреба формувати у школярів уміння орієнтуватися в інформації, аналізувати її, узагальнювати, робити висновки тощо.  Відповідно до цього я на своїх уроках прогну сформувати в учнів певні знання і здібності ( знання,розуміння, використання, аналіз, синтез. оцінка).

      Працюючи з технологією розвитку критичного мислення, я усвідомлювала, що навчити учнів мислити критично з першого уроку фактично неможливо. Критичне мислення формується поступово, воно є результатом щоденної кропіткої роботи вчителя й учня, з уроку в урок, з року в рік.

Умови, які стимулюють учнів до критичного мислення:

Час. Учні повинні мати достатньо часу для збору інформації за заданою проблемою, її обробки, вибору оптимального способу презентації свого рішення.

Очікування ідей. Учні повинні усвідомлювати, що від них очікують висловлення своїх думок та ідей у будь-якій формі, їх діапазон може бути необмеженим, а ідеї – різноманітними.

Спілкування. Учні повинні мати можливість для обміну думками. Внаслідок цього вони можуть бачити свою значущість і свій внесок у розв`язання проблеми.

Цінування думок інших. Учні повинні вміти слухати і цінувати думки інших. При цьому вони мають усвідомлювати, що для знаходження оптимального розв`язання проблеми дуже важливо вислухати всі думки кола зацікавлених людей, щоб мати можливість сформулювати власну думку, яка може бути скоригована “колективною мудрістю”.

Віра в сили учнів. Учні повинні знати, що їм можна висловлювати будь-які думки, мислити поза шаблоном. Вони мають бути впевненні, що можуть внести свою “цеглинку” у зведення “будинку”, яким є розв`язання проблеми.

Активна позиція. Учні повинні займати активну позицію у навчанні, отримувати справжнє задоволення від здобування знань. Це викликає у них прагнення мислити критично.

                     Ознаки людини, яка мислить критично: 

Здатність сприймати думки інших критично. Людина виявляє здатність прислухатись до думок інших, оцінювати й аналізувати їх щодо розв`язання поставленої проблеми.

Компетентність. Людина виявляє прагнення до аргументації прийнятого нею рішення на основі життєвого досвіду, фактів з життя та знання справи.

Незалежність думок. Людина прислуховується до критики на свою адресу, може протиставити свою думку думкам інших або не погодитися з групою.

Допитливість. Людина виявляє вміння проникнути в сутність проблеми, глибину інформації.

Здатність до діалогу та дискусії. Людина міє вести діалог та дискутувати, тобто вислухати думку інших, з повагою ставитись до цих думок, переконливо доводити свою позицію, толерантно поводити себе під час проведення дискусій.

               Наведена система дає можливість вчителю: активізувати мислення учнів, cтимулювати їх діяльність, залучити учнів до творчої діяльності, розвивати вміння логічно і аргументовано викладати матеріал, розвивати навички колективного спілкування, формувати ключові компетентності.

         Роки незалежності України характеризуються постійними змінами, особливо у сфері освіти.

          З огляду на це, ставлю перед собою завдання:  не тільки накопичення дитиною інформації, але і розвиток мислення, вміння адекватно оцінювати результати, самостійно добувати інформацію, перетворюючи знання на інструмент пізнання інших видів діяльності, вміння конструктивно взаємодіяти з іншими.

      Застосування технології розвитку критичного мислення під час вивчення навчальних дисциплін, як на уроках, так і в позакласній роботі, створює додаткову мотивацію до навчання. Учні добре засвоюють матеріал, тому що це їм цікаво.

     Технологія формування та розвитку критичного мислення є однією з інноваційних педагогічних технологій, що відповідає вимогам Національної доктрини розвитку освіти України щодо переходу до нового типу гуманістично-інноваційної освіти, увага переноситься на процес набуття школярами знань, умінь, навичок, життєвого досвіду, які трансформуються в компетенції.

Моніторинг сформованості навичок критичного мислення проводжу у вигляді бесіди з дітьми, письмового анкетування, особистих спостережень учня і учителя. Корисними також виявляються відслідковування таких показників як детальна індивідуальна освітня траєкторія кожного учня з історії, відслідковування якості сформованості вмінь і навичок шляхом співставлення самооцінки учня і оцінки учителя, моніторинг сформованості комунікативних компетенцій через призму конкретних досягнень .

В результаті роботи над проблемою „формування критичного мислення учнів на уроках історії» учитель спостерігає певний ріст освітньої компетентності серед дітей. Це, в першу чергу проявляється в тому, що в порівнянні з 2012-2013 навчальним роком збільшилася кількість учнів, які обирають завдання творчого характеру з 15% в 2013 році до 27% в 2014 році і 41,5% в 2015 році (наведені дані по 10 класу).

Також спостерігається зростання кількості учнів, які приймали участь в олімпіадах, конкурсах і дослідницькій роботі з історії .

Результати педагогічної діяльності

РАЙОННІ ОЛІМПІАДИ 2014 – 2015 н.р.

Предмет	Вчитель	Кількість учасників	Місце
2013 -2014 н.р. Історія 2014 -2015 н.р. Історія	Мірошніченко К.О. Мірошніченко К. О.	1 2	II (Нор Неля – учениця 10 кл.) II (Пазенко Ірина -10 кл.) III (Нор Неля – 11 кл.)

УЧАСТЬ В НАУКОВИХ КОНКУРСАХ

Предмет	Вчитель	Кількість учасників	Місце
2013 рік. Історія України. Обласний конкурс «Пам'ять єднає покоління». Номінація Дослідження». Тема «Порушення прав людини в роки Другої світової війни». 2012 рік. МАН (II етап) Секція Історія України. Тама « Гадяцька угода 1658 року. Нові погляди на її зміст».	Мірошніченко К.О. Мірошніченко К. О.	1 Ковальчук М. (11кл.) 1 Ковальчук М. (10кл.)	Дипломант конкурсу 2 місце в районному конкурсі

 Атмосфера успіху яка виникає в системі такої роботи дає учням впевненість в своїх силах а відтак впливає на подальший життєвий вибір. Учні-випускники вступають до педагогічних вузів (Полтавський Національний педагогічний  університет- Федорченко Оксана, Баранова Ольга, Титенко Марина).

 Працюючи над даною проблемою очікую, що у учнів поступово будуть розвиватися такі здібності і навички як: пізнавальні можливості і навички; володіння великим об’ємом інформації; збільшення словникового запасу учня; вміння використовувати раніше вивчений матеріал; встановлювати причино-наслідкові зв’язки; вміти робити обґрунтовані висновки, інтегрувати і систематизувати інформацію; не боятися вирішувати складні проблеми; використовувати альтернативні шляхи пошуку інформації; вміти оцінювати як процес, так і результат, передбачати наслідки; досягти формування у учнів високого рівня свідомості , цілісного й системного бачення ключових моментів історії людства, виховати активного громадянина України.

Моніторинг знань з історії України

2011-2012         2012-2013          2013-2014

                       

Динаміка  якості навчальних досягнень учнів  з історії

в  2014-2015р.

Література

1.     Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти (2011р.)

2.     Концепція загальної середньої освіти // Нормативно-правове забезпечення освіти. – Харків: Основа, 2004. –с 109.

3.     Національна доктрина розвитку освіти // Номативно-правове забезпечення освіти. – Харків: Основа, 2004. – с 5, 6, 8.

4.     Баханов К. О., Професійний довідник вчителя історії. – Х.: Основа, 2011. – 239с.

5.     Загашена І. О., С. І. Заїр-Бек, І.В. Муштавінська. Вчимо дітей мислити критично. – СПб: «Мова», 2003р.

6.     Загашена І. О. , С. І. Заїр-Бек. Критичне мислення – технологія розвитку. – СПб: «Скіфія», 2003р.

7.     Іванова О. Навчаємо критично мислити // Відкритий урок. – 2007- лютий.

8.     Нечволод Л. І., Томашевська Н. В. Нетрадиційні уроки. Історія. – Харків: ТОРГСІН ПЛЮС, 2008.

9.     пометун О. І. методика розвитку критичного мислення на уроках історії // Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика навчання. – 2012. - №2.

10.                                    Тамберг Ю. Г. Як  навчити дитину думати. – Москва: «Просвіта», - 1995.

11.                                    Терно С. О. Розвиток критичного мислення старшокласників у процесі навчання історії. –Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2011, - 275с.

12.                                    Технологія розвитку критичного мислення на уроках історії. З досвіду роботи вчителів. Миколаїв: Наук.-метод. Центр. Укр. Освіти Миколаївської міської ради, 2008, 47с.

13.                                    Тягло О. В. Критичне мислення: Навчальний посібник, -Х.; Основа, 2008, - 189с.